Психологічна допомога

Перспективний план роботи психолога

Загальні проблеми сучасної молоді - це 15 ключових аспектів у період воєнного стану:

  • підвищений рівень тривожності та невизначеності;
  • втрата відчуття стабільності;
  • складність у плануванні майбутнього;
  • емоційне виснаження;
  • зниження концентрації уваги;
  • перевантаження інформацією;
  • вимушене поєднання навчання з роботою;
  • відсутність належних умов для дистанційного навчання;
  • соціальна ізоляція: втрата або розрив соціальних зв’язків;
  • потреба у психологічній підтримці;
  • зниження фізичної активності;
  • вплив травматичних подій на психіку;
  • пошук сенсу та нових цінностей;
  • прагнення до безпеки та миру як головна життєва мета.
ДЦПТО прагне забезпечити не лише академічний, а й психологічний комфорт своїх здобувачів, сприяючи їхньому загальному самопочуттю та успіху. Тому у Центрі на постійній основі працює кваліфікований практичний психолог ПОТЕБЕНЬКО Вікторія Вікторівна.

Форми діяльності та основні принципи роботи психолога:

  • Індивідуальне консультування проводиться для здобувачів, викладачів та співробітників. У ході зустрічі психолог разом із клієнтом визначає сутність проблеми, шукає шляхи її подолання, допомагає сформувати нові моделі поведінки та забезпечує психологічну підтримку. Всі висновки та результати роботи є суто конфіденційними. Записатися на першу консультацію можна за телефоном: +380992032325, через соціальні мережі Viber, Telegram  або під час особистого звернення. 
  • Онлайн-консультування надає можливість поставити запитання фахівцю дистанційно та отримати відповідь у зручний спосіб.
  • Психодіагностика проводиться як індивідуально, так і в групах. Вона включає використання різних методик, тестів та опитувальників, що дають можливість визначити особливості особи, яка звернулась, визначити її самооцінку, рівень інтелектуальних здібностей, характер міжособистісних стосунків та інші психологічні параметри.
  • Психопрофілактична робота передбачає заходи, спрямовані на підтримку психологічного здоров’я здобувачів. Вона допомагає своєчасно попереджати труднощі у міжособистісних відносинах, зменшувати ризик виникнення конфліктів, профілактику суїцидальних тенденцій у підлітковому віці, а також запобігати негативним явищам (наркоманія, алкоголізм, асоціальна поведінка та ін.).

Організація психолого-педагогічного супроводу здобувачів першого курсу
на етапі їх адаптації до умов навчального закладу

Проблема адаптації здобувачів-першокурсників до умов навчального знаходиться у центрі уваги практичного психолога, соціального педагога класних керівників та адміністрації закладу. У першокурсників не сформовані навички та уміння, необхідні для успішного оволодіння програмою у профільному навчанні. Спроби здобувачів компенсувати ці недоліки, приділяючи більше часу виконанням завдань, не завжди призводять до успіху.  Адаптація до умов закладу у деяких здобувачів затягується від трьох місяців до пів року до того, як вони зможуть пристосуватися до умов навчання у закладі освіти. 

З урахуванням вище зазначеного, психологом Вікторією ПОТЕБЕНЬКО було зроблено вибір тем адаптаційного мінімуму. Вивчення адаптації здобувачів проводилось у двох напрямках:
- адаптація  нового контингенту до умов навчання у центрі;
- вивчення емоційного стан здобувачів закладу освіти. 
У цих обстеженнях за період з 2024-2026 навч. роки прийняли участь 210 здобувачів освіти, які здобувають рівень "фаховий молодший бакалавр" у ДЦПТО. Дана аналітична довідка підготовлена на основі результатів тестових методик, що оцінюють адаптацію фахових молодших бакалаврів до навчального процесу в умовах сучасних викликів, зокрема воєнного стану.

Метою опитуваня є виявлення ключових проблем, рівня мотивації та психоемоційного стану здобувачів освіти, формулювання рекомендацій для покращення їхньої адаптації тощо; вчасного виявлення психологічних ризиків та надання висококваліфікаційної психологічної допомоги здобувачам освіти усіх спеціальностей. 

При опитуванні учасників навчального процесу Центру використовувались наступні методики:

  • тест «Мотивація до навчання» (визначення рівня навчальної мотивації);
  • методика «Адаптаційний потенціал особистості» (оцінка здатності пристосовуватися до нових умов);
  • опитувальник соціально-психологічної адаптації (оцінка комунікативних та інтеграційних навичок);
  • шкала тривожності та стресостійкості (оцінка психоемоційного стану).

Критеріями адаптаційного обстеження були:

  • соціальна адаптація: інтеграція у студентське середовище, підтримка з боку групи, участь у виховних активностях закладу, адаптація до навчального процесу та організація навчальної діяльності,  рівень включення у навчання, здатність справлятися з новими вимогами, взаємодія з викладачами та одногрупниками. 
  • мотивація до навчання: внутрішня та зовнішня мотивація, прагнення до саморозвитку, ціннісне ставлення до освіти;
  • психоемоційний стан: рівень тривожності, стресостійкість, вплив зовнішніх факторів (зокрема воєнного стану). 

Результати проведених опитувань за вказаний період показали наступне.

1.  Оцінка комунікативних та інтеграційних навичок (опитувальник соціально-психологічної адаптації).

Високий рівень соціальної адаптації має найбільша група здобувачів освіти з чіткими цілями, внутрішньою потребою у знаннях, готових долати труднощі.
Середній рівень має група здобувачів и з нестійкою мотивацією, що залежить від зовнішніх факторів (умови навчання, підтримка викладачів, соціальна атмосфера тощо).
Низький рівень має частина здобувачів, яка демонструє слабку зацікавленість у навчанні, відчуває труднощі з концентрацією на процесі навчання та з плануванням свого дня.

2.  Вивчення показників організації навчальної діяльності.

Високі показники організації до навчання  (36%) говорять про здатність здобувачів адоптуватись до навчальної діяльності швидко.
Показник у 40% зазначає, що рівень включенності у процес навчання у більшості здобувачів проходить з середніми показниками. Ці здобувачі добре розвинули здатність справлятися з новими вимогами, вони взаємодіють з викладачами та одногрупниками.
Низькі показники (24%) показали здобувачі, які потребують більше часу на організацію навчальної діяльності та допомоги з боку класного керівника,  вчителів, майстра групи, соціального педагога та психолога закладу.

3.  Дослідження рівня мотивації до навчання серед здобувачів освіти.

Результати досліджень мотивації здобувачів  до навчання показали, що близько 40 % здобувачів освіти демонструють високий рівень мотивації, що є позитивним ресурсом для групи. Вони навчаються, допомагають іншім, приймають участь у багатьох цікавих заходах.
24% здобувачів освіти потребують додаткової підтримки, індивідуальної роботи та створення умов для підвищення інтересу до навчання.
36 % здобувачів освіти знаходяться у зоні ризику нестійкої мотивації, що може коливатися залежно від зовнішніх факторів.
Таким чином, адаптація фахових молодших бакалаврів відбувається успішно, але значний вплив мають соціально-психологічні проблеми, пов’язані з воєнним станом.

4. За час воєнного стану в країні вивчення емоційних станів здобувачів освіти, зокрема фахових молодших бакалаврів, стає всебільш актуальним. Метою такого дослідження у цьому напрямку є
- визначення рівня емоційної стабільності здобувачів у процесі адаптації до навчання;
- виявлення психологічної групи ризику, яка потребують додаткової психологічної підтримки.
Ці обстеження  допомогли оцінити вплив зовнішніх факторів (зокрема соціально-політичних умов) на психоемоційний стан молоді та сформувати рекомендації для підвищення стресостійкості та гармонізації емоційного фону здобувачів.

За результатами тестових методик було встановлено:
- високий ступінь емоційної напруги мають 32 % здобувачів. Вони демонструють підвищений рівень тривожності, емоційне напруження, що може ускладнювати адаптацію до навчального процесу;
- найбільша частка здобувачів (48 %, середній ступінь емоційної напруги) має помірний рівень емоційних коливань, який залежить від зовнішніх умов та підтримки соціального середовища;
- низький ступінь емоційної напруги мають 20 % здобувачів. Ця група характеризується емоційною стабільністю, високою стресостійкістю та здатністю до саморегуляції.


Проведені дослідження показали, що:

  • близько третини студентів (32 %) перебувають у зоні ризику через високий рівень емоційної напруги;
  • позитивним є те, що 20 % студентів демонструють низький рівень емоційних проблем, що може стати ресурсом для групи;
  • майже половина (48 %) має середній рівень, що потребує уваги та профілактичних заходів, аби не допустити переходу до високого ступеня напруги.

Таким чином, вивчення емоційних станів дозволяє не лише оцінити рівень адаптації студентів, а й своєчасно надати підтримку тим, хто найбільше її потребує. Це важливий крок до створення здорового та гармонійного освітнього середовища. 
Цей висновок показує, що навіть у складних умовах війни молодь зберігає прагнення до знань і розвитку. Важливо підтримати їхню мотивацію, створити атмосферу довіри та взаємоповаги, щоб кожен студент відчував: його навчання має сенс і приносить користь не лише йому, а й суспільству.

Рекомендації:

  • Забезпечити регулярну психологічну підтримку через індивідуальні консультації та групові тренінги. 
  • Впровадити практико-орієнтовані заняття та проектну діяльність для підвищення мотивації.
  • Психологічні тренінги з розвитку емоційної саморегуляції та стресостійкості.
  • Групові заняття з арт-терапії, комунікативних практик, які допомагають знижувати рівень тривожності.
  • Підтримка наставників та кураторів для студентів із високим рівнем емоційної напруги.
  • Формування позитивного середовища у навчальних групах через спільні заходи, волонтерські проекти та культурні активності.


Окрім роботи з психологом, кожен також може самостійно ознайомитися з курсом "Перша психологічна допомога" (Johns Hopkins University), що розташований на  платформі Prometheus.  Даний курс допоможе освоїти методи ефективної першої психологічної допомоги (ППД) у складних ситуаціях, наприклад, після катастрофи або терористичної атаки. Prometheus представляє перший курс українською мовою, що стосується всіх українців, розроблений професором Джорджем Еверлі, відомим фахівцем з кризової психології з Університету Джонса Гопкінса. Курс детально, структурно та інтерактивно розкриває застосування моделі RAPID (Рефлексивне слухання, Оцінка потреб, Визначення пріоритетів, Втручання та Диспозиція) для надання першої психологічної допомоги у різних ситуаціях — від нещасних випадків та грабежів до випадків самогубств, вбивств або насильства у громадських місцях. Крім того, модель RAPID доказала свою ефективність у підвищенні особистої та громадської резилієнтності — здатності подолати стресові ситуації. Після завершення курсу ви зможете пом'якшувати наслідки гострого стресу і травм, а також ефективно допомагати людям у кризових ситуаціях.

Поскаржитися на порушення Більше